Господи! Ты жажду
Земли утоляешь
Её обильно орошаешь.
Божий поток
Полон воды –
Благо для жаждущей
Земли.
Ты её глыбы
Размягчаешь,
Бразды равняешь,
Напояешь.
Как жемчуг, -
Дождик Твой
С небес.
И мир растительный
Воскрес.
Ибо Ты корни
Возбуждаешь,
Живишь их и прозращаешь.
Даже безводные пустыни
Цветут по Божьей
Благостыни.
Холмы от радости поют,
Благоухают и цветут.
Луга стадами
Одеваются,
Долины хлебом
Покрываются.
Всё восклицает
И поёт,
Творцу хваленье
Воздаёт
Чудесен мир,
Что создал Бог.
В нём нет
Мирских сует, тревог.
Тут стези Божьи
Источают,
И лето благости
Венчают.
Как многочисленны
Дела Твои!
Сколько чудес
Несут они!
Вот даже пень
Большого древа,
В пыли заброшенный,
Затерян.
Он, как бы, замер
Навсегда.
Но вот коснись
Его вода,
Он тот час
Отпрыски ветвей
Пустит в награду
Прежних дней.
И есть надежда,
Что оно
Будет опять
Возрождено.
Так человек
Пред Богом мёртв.
Среди греховных
Пыльных вёрств
Но, лишь попав
В Божий поток,
Тот час воскресши,
Оживёт
Он есть частица
Сей земли.
Но дух, что в нём
Живёт внутри,
Пить жаждет
Вечности поток,
Который Иисус даёт
Испив, он духом
Воспоёт,
Чудесной ветвью
Расцветёт.
И это древо у воды
Даст Богу
Добрые плоды.
Благословен наш
Бог и Отец!
Он есть начало
И конец.
Тук Его стези
Источают,
И лето благости
Венчают.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.